Чому у фламандській мові «-ke», а у нідерландській — «-je»?

Фламандська та нідерландська мови розділилися за дрібною, але надійною ознакою: зменшувальним закінченням. Нідерландська мова використовує -je (та його варіанти -tje, -pje): boekje (“маленька книжка\)), jongetje (”маленький хлопчик\)). Фламандська зберегла старіший брабантський та лінбурзький -ke: boekske, jongske, Louiseke (прізвисько для Луїзи), kindeke ("маленька дитина\)). Розділення має століття: нідерландська стандартизувалася навколо гollandського діалекту з -je, тоді як Фландрія утрималася за південний -ke. Фламанди, що подорожують до Нідерландів, іноді стають об'єктом жартів через вживання -ke, а нідереландці, що перетинають кордон з Бельгією, одразу чуять цю зміну.

У цьому кліпі — фламандська розмова про людей на ім'я Matías, Louiseke та Peter. Louiseke сигналізує: “ми на півдні від мовного кордону” — ще до того, як промовник скаже будь-що інше.