Що означає закінчення «-івка» в назвах польських напоїв?

Уся сцена грається на плутанині: хтось чекає «лимонаду» (lemoniada), а отримує «цитруновку» (cytrynówka) — водку на лимоні. Польська мова будує цілу родину назв напоїв саме так: береш фрукт або рослину, додаєш «-івка» — і назва настої готова. Це надійний патерн, і водночас надійний спосіб стати набагато п'янішим, ніж планував.

Те саме суфікс дає «жубрівку» (żubrówka — на траві зубра), «вішнівку» (wiśniówka — вишневу) і «шливівку» (śliwówka — сливову) — домашні настої «налевки» (nalewki) так називають постійно. Чуєш назву фрукта з «-івка» — і вже уявляєш напій до першого ковтну.